1. Словник української мови в 11 томах

юрик

Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к² 1.

Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юрик — -а, ч. 1》 Те саме, що юрок II 1). 2》 зах. Ластівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юрик — Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к² 1. Сюркає в руках у Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. юрик — ю́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. юрик — ЮРО́К (трубочка, зроблена зі стовбура бузини або іншого дерева, що використовується під час змотування ниток у клубок), Ю́РИК. Сюрчала міцна нитка в дерев'янім юрку (І. Цюпа); Сюркає в руках в Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
  5. юрик — Ю́рик, -ка м. Родъ ласточки: Cypselus apus. Вх. Лем. 487. Словник української мови Грінченка