ябедник

Ябедник, -ка

м. Ябедникъ. О. 1862. VIII. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ябедник — я́бедник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. ябедник — Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. – Знаєте що, – зашавкотів він. – .. Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох – тоді нічого й казати... Ябедник писав!... Словник української мови у 20 томах
  3. ябедник — Брехун, набреха, донощик, с наклепник, жм. ябеда Словник синонімів Караванського
  4. ябедник — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
  5. ябедник — -а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ябедник — див. ябеда Словник синонімів Вусика
  7. ябедник — Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. — Знаєте що,— зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу… Коли справді Порох — тоді нічого й казати… Ябедник писав!... Словник української мови в 11 томах