ябеда

Я́беда, -ди

ж. Ябеда. З пірцем ходить та ябеди за чвертку горілки пише. О. 1862. V. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ябеда — Я́БЕДА, и, 1. ж., заст., розм. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь. – Так, так... і рука Порохова... – сказав [Шавкун] наче сам до себе і став читати. Словник української мови у 20 томах
  2. ябеда — -и. 1》 ж., заст. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь. || Прохання, заява і т. ін. 2》 ч. і ж., розм. Той (та), хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ябеда — ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Словник синонімів української мови
  4. ябеда — я́беда 1 іменник жіночого роду наклеп рідко я́беда 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота обмовник; обмовниця розм. Орфографічний словник української мови
  5. ябеда — ОБМОВА, наклеп, нашепт, донос, (хто) ЖМ. ЯБЕДНИК Словник синонімів Караванського
  6. ябеда — I крутій, наклепник, сутяга, ябедник II див. наклеп Словник синонімів Вусика
  7. ябеда — Наклеп, обмова, брехня, див. дефамація, інтрига, кляуза, пасквіль Словник чужослів Павло Штепа
  8. ябеда — Я́БЕДА, и, 1. ж., заст. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь. — Так, так… і рука Порохова… — сказав [Шавкун] наче сам до себе і став читати. Словник української мови в 11 томах
  9. ябеда — Я́беда, -ди; я́беди, я́бед Правописний словник Голоскевича (1929 р.)