явно
Я́вно
нар. Явно, очевидно. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Св. Мр. І. 45.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- явно — (що не приховується) відкрито, очевидно. Словник синонімів Полюги
- явно — див. обов'язково Словник синонімів Вусика
- явно — Відкрито, неприховано Словник чужослів Павло Штепа
- явно — Присл. до явний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- явно — Я́ВНО. Присл. до я́вний. Часто бачиш, що грішить хтось явно, Та не знаєш, чи він потаємно Вдесятеро більш добра не робить (І. Франко); Нотка обиди явно звучала в голосі (А. Словник української мови у 20 томах
- явно — я́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- явно — Я́ВНО. Присл. до я́вний. Часто бачиш, що грішить хтось явно, Та не знаєш, чи він потаємно Вдесятеро більш добра не робить (Фр., XI, 1952, 324); Нотка обиди явно звучала в голосі (Головко, II, 1957, 446)... Словник української мови в 11 томах