яворик

Я́ворик, -ка

м. ум. отъ явір.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яворик — див. явір Словник синонімів Вусика
  2. яворик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до явір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яворик — Я́ВОРИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́вір. Ой Федоре, Федорочку, піди по лісочку, Утни мені яворика та на колисочку (дитяча лічилка). Словник української мови у 20 томах
  4. яворик — я́ворик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  5. яворик — Я́ВОРИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́вір. Ой Федоре, Федорочку, піди по лісочку, Утни мені яворика та на колисочку (Укр. дит. фольк., 1962, 38). Словник української мови в 11 томах