яворина

Яворина, -ни

ж.

1) = яворин = явір. На долині яворина хоче похилиться. Мет. 16.

2) Яворовое дерево. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину. Грин. III. 280.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яворина — -и, ж. 1》 Окреме дерево явора; явір. 2》 збірн. Яворовий ліс; яворова памолодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яворина — ЯВОРИ́НА, и, ж. 1. Окреме дерево явора; явір. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину (Б. Грінченко); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (М. Словник української мови у 20 томах
  3. яворина — Явори́на, -ті, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. яворина — ЯВОРИ́НА, и, ж. 1. Окреме дерево явора; явір. Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (Коцюб., І, 1955, 35); В партизанськім лісі яворина Похилилась сумно до води (Перв. Словник української мови в 11 томах
  5. яворина — явори́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. яворина — див. явір Словник синонімів Вусика
  7. яворина — Я́ВІР (дерево родини кленових), БІ́ЛИЙ КЛЕН, ЯВОРИ́НА. Стоїть явір над водою, В воду похилився (пісня); Гнеться яворина Від вітрів (Р. Братунь). Словник синонімів української мови