ягничка
Ягничка, -ки
ж.
1) ум. отъ ягниця. Овечка въ первую зиму. Вас. 198. Родилися бички, телички, чорні ягнички. Чуб. III. 451.
2) Особый родъ бросанія палки въ игрѣ плаз. Ив. 18.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ягничка — див. ягня Словник синонімів Вусика
- ягничка — ЯГНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ягни́ця. Він .. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє... (М. Словник української мови у 20 томах
- ягничка — ягни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ягничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ягниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ягничка — Ягни́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ягничка — ЯГНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ягни́ця. Він.. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах