1. Словник української мови в 11 томах

ягничка

ЯГНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ягни́ця.

Він.. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє… (Коцюб., II, 1955, 338);

«Горда та пишна оця дочка славного Замойського! Але ця гордовитість мені подобається. Не люблю я тих смирних паннів ягничок», — подумав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 57);

*У порівн. Як у селі з’явився матрос Ярошенко, дівчину наче підмінило. Присмирніла, мов ягничка, змарніла, втратила сон і свою хвалену гордість (Речм., Весн. грози, 1961, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ягничка — див. ягня Словник синонімів Вусика
  2. ягничка — ЯГНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ягни́ця. Він .. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ягничка — ягни́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ягничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ягниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ягничка — Ягни́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ягничка — Ягничка, -ки ж. 1) ум. отъ ягниця. Овечка въ первую зиму. Вас. 198. Родилися бички, телички, чорні ягнички. Чуб. III. 451. 2) Особый родъ бросанія палки въ игрѣ плаз. Ив. 18. Словник української мови Грінченка