яз

Яз, язу

м. = їз. Прилуц. у. Піде рано-рано, язи позаставляє, духи позакриває, в'юнів, карасів наловить. Г. Барв. 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яз — Яз: — гребля [21,IV] — Яз важко назвати «греблею» (542). Це частокіл упоперек річки для ловлі риби. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. яз — ЯЗ, я́зу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлення риби. Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. Словник української мови у 20 томах
  3. яз — яз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. яз — язу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яз — ЯЗ, я́зу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби. Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. в’юнів, карасів наловить (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах