яз
ЯЗ, я́зу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби.
Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. в’юнів, карасів наловить (Барв., Опов.., 1902, 54);
Стіснена прибережними скалами і перегачена дерев’яним язом вода, скажено ревучи, кидалася запіненою лавою на якого півтора метра вниз (Фр., IV, 1950, 404).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яз — Яз: — гребля [21,IV] — Яз важко назвати «греблею» (542). Це частокіл упоперек річки для ловлі риби. [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- яз — ЯЗ, я́зу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлення риби. Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. Словник української мови у 20 томах
- яз — яз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- яз — язу, ч., риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яз — Яз, язу м. = їз. Прилуц. у. Піде рано-рано, язи позаставляє, духи позакриває, в'юнів, карасів наловить. Г. Барв. 54. Словник української мови Грінченка