яличка

Яличка, -ки

ж.

1) ум. отъ ялиця.

2) раст. Equisetum arvense L. Вх. Пч. II. 31.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яличка — Ялинка [I] Словник з творів Івана Франка
  2. яличка — ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця. Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І. Франко); По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. яличка — яли́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. яличка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ялиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яличка — ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця. Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54); По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (Кол., Терен.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах