яловець
Ялівець, -вцю и яловець, -вцю
м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19.
---------------
Яло́вець
см. ялівець.
---------------
Яловець, -вцю
м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яловець — Ялове́ць: — колючий кущ, можевіль [1,X] Словник з творів Івана Франка
- яловець — ЯЛОВЕ́ЦЬ див. яліве́ць. Словник української мови у 20 томах
- яловець — ялове́ць іменник чоловічого роду чагарник Орфографічний словник української мови
- яловець — див. ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яловець — Хвойний кущ або дерево пн. півкулі; бл. 60 видів; листки шпичасті або лускуваті, запилення вітром, плід — шишкоягода; в Україні найпоширеніший я. звичайний (в Карпатах, на Поліссі); з деревини виробляють дрібні столярні й токарні вироби, плоди використовують у виробництві джину. Універсальний словник-енциклопедія
- яловець — Ялі[о]ве́ць, ялівцю́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- яловець — ЯЛОВЕ́ЦЬ див. яліве́ць. Словник української мови в 11 томах