яловець

Хвойний кущ або дерево пн. півкулі; бл. 60 видів; листки шпичасті або лускуваті, запилення вітром, плід — шишкоягода; в Україні найпоширеніший я. звичайний (в Карпатах, на Поліссі); з деревини виробляють дрібні столярні й токарні вироби, плоди використовують у виробництві джину. яловець

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яловець — Ялове́ць: — колючий кущ, можевіль [1,X] Словник з творів Івана Франка
  2. яловець — ЯЛОВЕ́ЦЬ див. яліве́ць. Словник української мови у 20 томах
  3. яловець — ялове́ць іменник чоловічого роду чагарник Орфографічний словник української мови
  4. яловець — див. ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яловець — Ялі[о]ве́ць, ялівцю́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. яловець — ЯЛОВЕ́ЦЬ див. яліве́ць. Словник української мови в 11 томах
  7. яловець — Ялівець, -вцю и яловець, -вцю м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19. --------------- Яло́вець см. ялівець. Словник української мови Грінченка