1. Словник української мови Грінченка

яловиця

Я́ловиця, -ці

ж.

1) = ялівка. Вх. Пч. II. 5.

2) У кожевниковъ: сырая коровья кожа. Вас. 157.

3) Въ свадебномъ обрядѣ такъ называется курица, убиваемая безъ ножа (закалываемая собств. перомъ въ голову), жаримая, украшаемая и съѣдаемая, при чемъ поются пѣсни. (Въ этомъ обрядѣ курица собств. замѣняетъ телку, когда то въ такомъ случаѣ убивавшуюся). МУЕ. III. 159 — 164.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яловиця — -і, ж. 1》 зах. Ялівка. 2》 діал. Сира коров'яча шкіра. 3》 етн., зах. У весільному обряді – курка, яку вбивають без ножа, смажать і їдять співаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яловиця — Я́ЛОВИЦЯ, і, ж., рідко 1. Те саме, що я́лівка. 2. спец. У кустарів сира, необроблена шкура великої рогатої худоби (перев. корів). Словник української мови у 20 томах
  3. яловиця — я́ловиця іменник чоловічого роду ялова самиця Орфографічний словник української мови
  4. яловиця — Телиця Словник застарілих та маловживаних слів