1. Словник української мови у 20 томах

яловиця

Я́ЛОВИЦЯ, і, ж., рідко

1. Те саме, що я́лівка.

2. спец. У кустарів сира, необроблена шкура великої рогатої худоби (перев. корів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яловиця — -і, ж. 1》 зах. Ялівка. 2》 діал. Сира коров'яча шкіра. 3》 етн., зах. У весільному обряді – курка, яку вбивають без ножа, смажать і їдять співаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яловиця — я́ловиця іменник чоловічого роду ялова самиця Орфографічний словник української мови
  3. яловиця — Телиця Словник застарілих та маловживаних слів
  4. яловиця — Я́ловиця, -ці ж. 1) = ялівка. Вх. Пч. II. 5. 2) У кожевниковъ: сырая коровья кожа. Вас. 157. 3) Въ свадебномъ обрядѣ такъ называется курица, убиваемая безъ ножа (закалываемая собств. Словник української мови Грінченка