яловий
Я́ЛОВИЙ¹, а, е.
1. Який тимчасово не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин).
Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий [кращий], як у других, і корів нема ялових (О. Стороженко);
// перен., розм. Який не має дітей (про жінку); бездітна.
Штефан .. мав дружину – бездітну Марію.., яку образливо прозивали яловою княгинею (з наук. літ.);
П'ять років не мав Коваль Андрій дитини, Хима ялова ходила (Я. Качура).
2. розм. Неродючий (про землю).
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (прислів'я);
Ішли [люди на сход] ліниві, сірі, важкі, наче груддя. ялової землі, яка їх зродила (М. Коцюбинський);
Краще ялову ріллю самому орати, як із буйної хопту полоти... (Уляна Кравченко).
3. перен., розм. Пустий, безпредметний, нікому не потрібний.
Ви побоялись ризикувати .. А тепер .. непрошені приходите з своїми яловими порадами (Ірина Вільде);
// Те саме, що ма́рний 1.
Покину човен, пхну ногою, відпекаюсь ревучих хвиль та в тебе відпічну [відпочину] в спокою, позбувшись ялових зусиль (Уляна Кравченко).
4. Вигот. із шкіри великої рогатої худоби.
Ялові ремінці підтримували каски (Іван Ле).
Я́ЛОВИЙ², а, е, діал.
Ялиновий (у 1 знач.).
За селом в яловім бору Важке гудіння пронеслось (І. Франко);
Будуй, мати, дім яловий (Я. Головацький).
Значення в інших словниках
- яловий — Ялови́й: — ялиновий [1,X] Словник з творів Івана Франка
- Яловий — Я́ловий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- яловий — ЯЛОВИЙ – ЯЛОВИЧИЙ Яловий. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); розм. – неродючий (про землю), а також переносно: ялова корова, ялова земля. Яловичий. Який стосується яловичини – м’яса великої рогатої худоби, а також шкіри з неї: яловиче м’ясо, яловичі чоботи. Літературне слововживання
- яловий — Безплідний, не плодючий, (- худобу — ще) молодий; ЖМ. бездітний; (- поле) неродючий; П. (- пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний. Словник синонімів Караванського
- яловий — I `яловий-а, -е. 1》 Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин). Ялова корова. 2》 розм. Неродючий (про землю). 3》 перен., розм. Пустий, безпредметний, нікому не потрібний. || Те саме, що марний I 1). 4》 Вигот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яловий — НЕРОДЮ́ЧИЙ (про ґрунт, землю), БЕЗПЛІ́ДНИЙ, НЕПЛІ́ДНИЙ рідше, ПІСНИ́Й розм., Я́ЛОВИЙ розм. Тимчасом і по других (інших) селах люди не хотіли брати поля, і в других селах давали їм землю неродючу (І. Словник синонімів української мови
- яловий — Я́ловий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- яловий — Я́ЛОВИЙ, а, е. 1. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин). Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий [кращий], як у других, і корів нема ялових (Стор., І, 1957, 58); // перен., розм. Словник української мови в 11 томах
- яловий — Я́ловий, -а, -е 1) Безплодный (о скотѣ), гулевой. Ялова кобила. Вас. 197. В убогого одна корова, та й та ялова. Мнж. 169. Ялові воли. Полт. У ялової корови молока не випросиш. Ном. № 5246. 2) Безплодный (о почвѣ, растеніи). Ромен. Словник української мови Грінченка