1. Словник української мови в 11 томах

яловий

Я́ЛОВИЙ, а, е.

1. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин).

Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий [кращий], як у других, і корів нема ялових (Стор., І, 1957, 58);

// перен., розм. Який не має дітей (про жінку).

Штефан.. мав дружину — бездітну Марію.., яку образливо прозивали яловою княгинею (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 41);

П’ять років не мав Коваль Андрій дитини, Хима ялова ходила (Кач., II, 1958, 11).

2. розм. Неродючий (про землю).

Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (Укр. присл.., 1963, 246);

Ішли [люди на сход] ліниві, сірі, важкі, наче груддя. ялової землі, яка їх зродила (Коцюб., II, 1955, 98);

Краще ялову ріллю самому орати, як із буйної хопту полоти… (У. Кравч., Вибр., 1958, 395).

3. перен., розм. Пустий, безпредметний, нікому не потрібний.

Ви побоялись ризикувати.. А тепер.. непрошені приходите з своїми яловими порадами … (Вільде, Сестри.., 1958, 147);

// Те саме, що ма́рний¹ 1.

Покину човен, пхну ногою, відпекаюсь ревучих хвиль та в тебе відпічну [відпочину] в спокою, позбувшись ялових зусиль (У. Кравч., Вибр., 1958, 47).

4. Вигот. із шкіри великої рогатої худоби.

Ялові ремінці підтримували каски (Ле, В снопі.., 1960, 204).

ЯЛО́ВИЙ, а, е, діал. Ялиновий (у 1 знач.).

За селом в яловім бору Важке гудіння пронеслось (Фр., X, 1954, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яловий — Ялови́й: — ялиновий [1,X] Словник з творів Івана Франка
  2. Яловий — Я́ловий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. яловий — ЯЛОВИЙ – ЯЛОВИЧИЙ Яловий. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); розм. – неродючий (про землю), а також переносно: ялова корова, ялова земля. Яловичий. Який стосується яловичини – м’яса великої рогатої худоби, а також шкіри з неї: яловиче м’ясо, яловичі чоботи. Літературне слововживання
  4. яловий — Безплідний, не плодючий, (- худобу — ще) молодий; ЖМ. бездітний; (- поле) неродючий; П. (- пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний. Словник синонімів Караванського
  5. яловий — Я́ЛОВИЙ¹, а, е. 1. Який тимчасово не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин). Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий [кращий], як у других, і корів нема ялових (О. Стороженко); // перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  6. яловий — I `яловий-а, -е. 1》 Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин). Ялова корова. 2》 розм. Неродючий (про землю). 3》 перен., розм. Пустий, безпредметний, нікому не потрібний. || Те саме, що марний I 1). 4》 Вигот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. яловий — НЕРОДЮ́ЧИЙ (про ґрунт, землю), БЕЗПЛІ́ДНИЙ, НЕПЛІ́ДНИЙ рідше, ПІСНИ́Й розм., Я́ЛОВИЙ розм. Тимчасом і по других (інших) селах люди не хотіли брати поля, і в других селах давали їм землю неродючу (І. Словник синонімів української мови
  8. яловий — Я́ловий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. яловий — Я́ловий, -а, -е 1) Безплодный (о скотѣ), гулевой. Ялова кобила. Вас. 197. В убогого одна корова, та й та ялова. Мнж. 169. Ялові воли. Полт. У ялової корови молока не випросиш. Ном. № 5246. 2) Безплодный (о почвѣ, растеніи). Ромен. Словник української мови Грінченка