1. Словник української мови Грінченка

ярчак

Ярчак, -ка

м. Короткій тулупчикъ (у чабанів), надѣваемый прямо на тѣло. Мнж. 194.

---------------

Ярчак, -ка

м. Толпа, куча. Так вони (шалапути) ярчаком собі і ходять, до нас гаразд вони і не туляться. — Що то значить: ярчаком? — Значить: купами. Павлогр. у. (Залюб.). Риба так ярчаками і ходе. Мнж. 194.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярчак — ЯРЧА́К, а́, ч., діал. 1. Зграя, виводок тварин. Там проти сонечка Жаб тих ярчак На березі грівся любенько (І. Манжура); Риба так ярчаками і ходе [ходить] (І. Манжура). 2. Натовп гурт, (про людей); // у знач. присл. Гуртом, разом, купно. Словник української мови у 20 томах
  2. ярчак — ярча́к іменник чоловічого роду гурт, зграя діал. Орфографічний словник української мови
  3. ярчак — -а, ч., діал. Гурт, натовп (про людей). || Зграя (про деяких тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ярчак — ЯРЧА́К, а́, ч., діал. Гурт, натовп (про людей); // зграя (про деяких тварин). Там проти сонечка Жаб тих ярчак На березі грівся любенько (Манж., Вибр., 1955, 256). Словник української мови в 11 томах