ярчак
ЯРЧА́К, а́, ч., діал.
1. Зграя, виводок тварин.
Там проти сонечка Жаб тих ярчак На березі грівся любенько (І. Манжура);
Риба так ярчаками і ходе [ходить] (І. Манжура).
2. Натовп гурт, (про людей);
// у знач. присл. Гуртом, разом, купно.
Так вони [шалопути] ярчаком собі ходять, до нас гаразд вони не туляться. – Що то значить: ярчаком? – Значить: купами (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярчак — ярча́к іменник чоловічого роду гурт, зграя діал. Орфографічний словник української мови
- ярчак — -а, ч., діал. Гурт, натовп (про людей). || Зграя (про деяких тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярчак — ЯРЧА́К, а́, ч., діал. Гурт, натовп (про людей); // зграя (про деяких тварин). Там проти сонечка Жаб тих ярчак На березі грівся любенько (Манж., Вибр., 1955, 256). Словник української мови в 11 томах
- ярчак — Ярчак, -ка м. Короткій тулупчикъ (у чабанів), надѣваемый прямо на тѣло. Мнж. 194. --------------- Ярчак, -ка м. Толпа, куча. Так вони (шалапути) ярчаком собі і ходять, до нас гаразд вони і не туляться. — Що то значить: ярчаком? — Значить: купами. Павлогр. Словник української мови Грінченка