ясирник

Яси́рник, -ка

м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясирник — див. невільник Словник синонімів Вусика
  2. ясирник — ЯСИ́РНИК, а, ч., іст. Полонений, взятий в ясир. Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш); Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  3. ясирник — -а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник. Великий тлумачний словник сучасної мови