ясирник
Яси́рник, -ка
м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясирник — див. невільник Словник синонімів Вусика
- ясирник — ЯСИ́РНИК, а, ч., іст. Полонений, взятий в ясир. Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш); Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- ясирник — -а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник. Великий тлумачний словник сучасної мови