ясирник
ЯСИ́РНИК, а, ч., іст.
Полонений, взятий в ясир.
Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш);
Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ясирник —
див. невільник
Словник синонімів Вусика
-
ясирник —
-а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ясирник —
Яси́рник, -ка м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.
Словник української мови Грінченка