ясирник
ЯСИ́РНИК, а, ч., іст.
Полонений, взятий в ясир.
Народе мій, ясирнику татарський (П. Куліш);
Дресирований вишколений пес не здогадувався, чого від нього хочуть, крутив головою, гавкав на ясирників (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me