ясненький
Я́сний, -а, -е
Свѣтлый, блестящій, сіяющій, чистый, прозрачный. Ясний, як сонечко. Ном. № 13144. Що любив і кохав, собі дівчину мав, як зіроньку ясну. Мет. 24. Погляд ясний. МВ. ІІ. 14. Очі ясні. Ном. № 269. Ясний день. Ясна вода. Ном. № 9846. Эпитетъ: а) сокола: ясний сокіл, в) хорошо выпеченнаго хлѣба. На столі лежав ясний да високий хліб. К. ЧР. 39. Наш коровай ясен був. Мет. 162. в) свободы. Та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. О человѣкѣ: со спокойнымъ и свѣтлымъ выраженіемъ лица. Вона була спокійна та ясна. МВ. ІІ. 170. Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі. К. ЧР. 33. ум. ясненький, яснесенький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясненький — див. яскравий Словник синонімів Вусика
- ясненький — [йаснен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- ясненький — ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до я́сни́й. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки “Засвистали козаченьки в похід зполуночі” (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- ясненький — ясне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- ясненький — -а, -е. Пестл. до ясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясненький — ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ясни́й. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330). Словник української мови в 11 томах