1. Орфоепічний словник української мови

ясненький

ясне́нький

[йаснен'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясненький — див. яскравий Словник синонімів Вусика
  2. ясненький — ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до я́сни́й. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Леся Українка); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки “Засвистали козаченьки в похід зполуночі” (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. ясненький — ясне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  4. ясненький — -а, -е. Пестл. до ясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ясненький — ЯСНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ясни́й. В небі один місяць ясненький, В світі один батенько рідненький, Наш голубонько сивенький (Л. Укр., І, 1951, 9); Лиш тоді звела [Лена] ясненькі сині свої очі, як заграли музиченьки «Засвистали козаченьки в похід сполуночі» (Тич., II, 1957, 330). Словник української мови в 11 томах
  6. ясненький — Я́сний, -а, -е Свѣтлый, блестящій, сіяющій, чистый, прозрачный. Ясний, як сонечко. Ном. № 13144. Що любив і кохав, собі дівчину мав, як зіроньку ясну. Мет. 24. Погляд ясний. МВ. ІІ. 14. Очі ясні. Ном. № 269. Ясний день. Ясна вода. Ном. № 9846. Словник української мови Грінченка