ясна

я́сна

асна]

-сеин

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясна — ясен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп і коріння зубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ясна — Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба, – хліб ставав червоним від крові (З. Словник української мови у 20 томах
  3. ясна — Я́сна, я́сен, я́снам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ясна — Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,— хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В∆ степу.. Словник української мови в 11 томах
  5. ясна — Я́сна, ясен ж. мн. Десна. Камен. у., Черк. у. Словник української мови Грінченка