ясна
Я́сна, я́сен, я́снам
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясна — [йасна] -сеин Орфоепічний словник української мови
- ясна — ясен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп і коріння зубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясна — Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба, – хліб ставав червоним від крові (З. Словник української мови у 20 томах
- ясна — Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,— хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В∆ степу.. Словник української мови в 11 томах
- ясна — Я́сна, ясен ж. мн. Десна. Камен. у., Черк. у. Словник української мови Грінченка