1. Словник української мови Грінченка

ятіл

Я́тел и я́тіл, я́тла

м. Дятелъ. Грин. II. 4. Ятіл прилетів. Рудч. Ск. І. 155. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 2111. ум. я́тлик, я́тличок. Ятлик і полетів. Грин. І. 145.

---------------

Я́тіл, ятла

м. см. ятел.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятіл — див. ятел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ятіл — Я́ТІЛ див. я́тел. Словник української мови у 20 томах
  3. ятіл — я́тіл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ятіл — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Словник синонімів української мови
  5. ятіл — Я́ТІЛ див. я́тел. Словник української мови в 11 томах