1. Словник української мови Грінченка

ятір

Я́тер, -ра, я́терь, -ря и я́тір, -ра

м. Рыболовный снарядъ: сѣть, натянутая на нѣсколько обручей, расположенныхъ другъ отъ друга на 1/2 — 1 арш.; обручи постепенно уменьшаются въ діаметрѣ и сѣть съуживается, переходя въ глухой конецъ — куте́ць; къ первому большому обручу прикрѣпляется другая воронкообразная сѣть, имѣющая на концѣ небольшое отверстіе (устенок) и входящая внутрь большого конуса, для чего закрѣпляется тоненькими веревочками къ глухому концу; впереди, у основанія, къ первому же обручу прикрѣпляется два крила изъ сѣти такой же вышины, какъ и основаніе. Браун. 18. Иногда крыло бываетъ одно, тогда на другомъ концѣ его помѣщенъ второй ятір, совершенно одинаковый съ первымъ. Харьк. у. Части ятеря галицкаго: внутренній конусъ — суятрик, отъ ятеря идутъ два крила. Вх. Пч. II. 22. Вони улізли у ятір, та вже й не вилізе (щука). Рудч. Ск. і. Усю торішню зіму рибалка ятером ловив в тій річці рибу. Греб. 388. ум. ятерець. см. єтір.

---------------

Я́тір, -ра

м. см. ятер.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятір — Верша, пастка на рибу; ятірець. Словник синонімів Караванського
  2. ятір — Вятерина, вятір, жак, ятерець, ятерина, ятірець Словник синонімів Вусика
  3. ятір — [йат'ір] -теира, м. (на) -теир'і, мн. -теири, -теир'іy два йатеирие Орфоепічний словник української мови
  4. ятір — ятера, ч. Риболовне знаряддя типу настки. (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ятір — Я́ТІР, рідко Я́ТЕР, я́тера, ч. Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Є. Словник української мови у 20 томах
  6. ятір — я́тір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. ятір — Я́ТІР (риболовне знаряддя у вигляді сітки), ЯТЕРИ́НА розм., В'Я́ТІР діал. У другому ятері було дві щуки і три лини (М. Стельмах); В полудень на ставу Рибалки щук ловили в ятерину (А. Малишко); (Влас:) Часом уночі піду з в'ятірями по рибу (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  8. ятір — Я́тір, я́тера; ятері́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ятір — Я́ТІР, я́тера, ч. Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Греб. Словник української мови в 11 томах