ятір

я́тір

ат'ір]

-теира, м. (на) -теир'і, мн. -теири, -теир'іy

два йатеирие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятір — Вятерина, вятір, жак, ятерець, ятерина, ятірець Словник синонімів Вусика
  2. ятір — Я́ТІР, я́тера, ч. Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Греб. Словник української мови в 11 томах
  3. ятір — Я́ТІР, рідко Я́ТЕР, я́тера, ч. Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. ятір — Я́тір, я́тера; ятері́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ятір — Верша, пастка на рибу; ятірець. Словник синонімів Караванського
  6. ятір — Я́ТІР (риболовне знаряддя у вигляді сітки), ЯТЕРИ́НА розм., В'Я́ТІР діал. У другому ятері було дві щуки і три лини (М. Стельмах); В полудень на ставу Рибалки щук ловили в ятерину (А. Малишко); (Влас:) Часом уночі піду з в'ятірями по рибу (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  7. ятір — я́тір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. ятір — ятера, ч. Риболовне знаряддя типу настки. (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. ятір — Я́тер, -ра, я́терь, -ря и я́тір, -ра м. Рыболовный снарядъ: сѣть, натянутая на нѣсколько обручей, расположенныхъ другъ отъ друга на 1/2 — 1 арш. Словник української мови Грінченка