1. Словник української мови Грінченка

ящурка

Я́щурка, -ки

ж.

1) = ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59.

2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. см. ящур 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящурка — -и, ж., діал. Ящірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ящурка — Я́ЩУРКА, и, ж., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, – тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. ящурка — Я́ЩУРКА, и, ж., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку,— тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Л. Укр., III, 1952, 714). Словник української мови в 11 томах