ящурка
Я́ЩУРКА, и, ж., діал.
Ящірка.
Вся її постать нагадувала ящурку, – тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ящурка — -и, ж., діал. Ящірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ящурка — Я́ЩУРКА, и, ж., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку,— тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Л. Укр., III, 1952, 714). Словник української мови в 11 томах
- ящурка — Я́щурка, -ки ж. 1) = ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59. 2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. см. ящур 2. Словник української мови Грінченка