1. Словник української мови Грінченка

єрик

Єрик, -ка

м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. І. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лиманами, болотами, плавнями. МУЕ. І. 41. (Добруджа).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єрик — I -а, ч. Невелика протока, що з'єднує два озера або річку з озером. II -а, ч., заст. Назва літери "ь" у старослов'янській мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. єрик — є́рик 1 іменник чоловічого роду невелика протока є́рик 2 іменник чоловічого роду стара назва літери ь арх. Орфографічний словник української мови
  3. єрик — Є́рик, -ка; є́рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. єрик — Є́РИК¹ , а, ч. Невелика протока, що з’єднує два озера або річку з озером. Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах