єрик
є́рик
I -а, ч.
Невелика протока, що з'єднує два озера або річку з озером.
II -а, ч., заст.
Назва літери "ь" у старослов'янській мові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єрик — є́рик 1 іменник чоловічого роду невелика протока є́рик 2 іменник чоловічого роду стара назва літери ь арх. Орфографічний словник української мови
- єрик — Є́рик, -ка; є́рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єрик — Є́РИК¹ , а, ч. Невелика протока, що з’єднує два озера або річку з озером. Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- єрик — Єрик, -ка м. Небольшой и узкій протокъ рѣки или озера. Браун. 6. КС. 1883. І. 39. Небольшой каналъ (шириной отъ 4 до 6 метровъ) между небольшими лиманами, болотами, плавнями. МУЕ. І. 41. (Добруджа). Словник української мови Грінченка