іменитий

Іменитий, -а, -е

Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменитий — (шляхтич) родовитий, знатний, р. кревний; П. славний, славетний. Словник синонімів Караванського
  2. іменитий — див. значний Словник синонімів Вусика
  3. іменитий — Вельможний, див. знатний Словник чужослів Павло Штепа
  4. іменитий — імени́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  5. іменитий — -а, -е, заст. Знатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. іменитий — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. іменитий — ІМЕНИ́ТИЙ, а, е, заст. Знатний. — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24). Словник української мови в 11 томах