імено

Іме́но, -на

с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імено — -а, с., зах. Ймення. Великий тлумачний словник сучасної мови