1. Словник української мови Грінченка

іносе

Іносе, інось

нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іносе — іно́се прислівник хай так незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. іносе — I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) (УЖЕ́) ТАК, ХАЙ розм., НЕХА́Й розм. Словник синонімів української мови
  3. іносе — ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60); // Добре, так. — Чи ти підеш на улицю? — Іносе (Словник Грінченка). Словник української мови в 11 томах