1. Словник української мови Грінченка

історик

Історик, -ка

м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. історик — [істориек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. історик — істо́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. історик — -а, ч. Фахівець з історії (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. історик — Істо́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. історик — ІСТО́РИК, а, чол. Фахівець з історії (у 4 знач.). Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Іван Франко, VI, 1951, 249). Словник української мови в 11 томах