їдомий

Їдо́мий, -а, -е

Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me