їдомий
Їдо́мий, -а, -е
Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me