їдом

Їдо́м

нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдом — їдо́м прислівник у фразеологічних зворотах незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. їдом — Їдом їсти — безнастанно лаяти, ображати, мучити докорами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їдом — по́їдом (їдьма́, їдо́м) ї́сти кого і без додатка. 1. Не давати кому-небудь спокою нестримними доріканнями, лайкою; допікати. Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім’ї, де її, як дівку, відкілясь здалеку взяту, поїдом їли (Грицько Григоренко)... Фразеологічний словник української мови
  4. їдом — ЇДО́М: ◊ Їдом їсти — безнастанно лаяти, ображати, мучити докорами. Їдом тебе їсть (Номис, 1864, № 12225). Словник української мови в 11 томах