1. Словник української мови Грінченка

ґ

Ґ

пред. = к. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ґ — (ґе). Як назва літери вживається в с. р.: початкове г, як назва звука вживається в ч. р.: проривний ґ. Літературне слововживання
  2. ґ — невідм., с. П'ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ґ" (вимовляється "ґе"). Великий тлумачний словник сучасної мови