ґвинтик
Ґвинт, -та
м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. ум. ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґвинтик — -а, ч. Зменш.-пестл. до гвинт. Великий тлумачний словник сучасної мови