ґедзик

Значення в інших словниках

1. ґедзик — ҐЕ́ДЗИК, а, ч. Зменш. до ґедзь, ґедз. – Дошкуляють нині ґедзики худобі... Ох, кляті, кусають! (із журн.). ◇ (1) З ґе́дзиком, ірон. – примхливий, вередливий; неврівноважений. – То от я вам і скажу: що й ви, добродію... Теє-то, як його.. З ґедзиком!.. Словник української мови у 20 томах
2. ґедзик — ґе́дзик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. ґедзик — -а, ч. Зменш. до ґедзь. Ґедзика вкинути — сказати, зробити щось дратівливе, обурливе. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ґедзик — з ґе́дзиком, ірон. Примхливий, вередливий; неврівноважений. — То от я вам і скажу: що й ви, добродію… Теє-то, як його.. З ґедзиком!.. (Панас Мирний). ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. Фразеологічний словник української мови