ґелкотати
Ґелкотати, -кочу, -чеш
гл. = ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґелкотати — ҐЕЛКОТА́ТИ, о́че, недок. Те саме, що ґелґота́ти 1. Гуси з радощів сичали й ґелкотали (Л. Боровиковський); На господарському дворі ґелкочуть гуси, кувікають поросята, іржуть коні (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
- ґелкотати — ґелкота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ґелкотати — -оче, недок. Те саме, що ґелґотати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови