ґельґів

Ґельґів, -ґова

м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топорище, обух, пазухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбком на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me