ґзитися
Ґзитися, ґжуся, ґзишся
гл. = дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится. Вх. Уг. 235.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґзитися — ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся, недок., діал. Шаленіти. Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися (О. Словник української мови у 20 томах
- ґзитися — ґзи́тися дієслово недоконаного виду дражнитися; забавлятися безглуздими пустощами діал. Орфографічний словник української мови
- ґзитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
- ґзитися — Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзи́шся, ґзя́ться, не ґзись, не ґзі́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)