Ікар
Ікар – син Дедала, легендарного старогрецького будівника. Цар Кріта Мінос наказав ув'язнити Дедала та Ікара в лабіринт, збудований для потвори Мінотавра. Щоб врятуватись, Дедал зробив з пір'я, скріпленого воском, крила, на яких разом з сином полетів з острова. По дорозі Ікар, прагнучи піднятися до сонця, злетів занадто високо. Палаючі сонячні промені розтопили віск, і юнак упав у море.
Образ відважного юнака, що трагічно загинув у ім'я своєї мрії, часто використовується в літературі.
Джерело:
Словник крилатих висловів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ікар — (грец. Ikaros), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології — юнак, син Дедала, який намагався перелетіти море на крилах, зроблених з пір'я, скріпленого воском. Ікар надто наблизився до Сонця, віск розтопився, й юнак загинув. 2. перен. Словник поетичної мови Василя Стуса
- ікар — -а, ч., міф. 1》 У давньогрецькій міфології – син Дедала, який хотів перелетіти море, але, занадто наблизившись до Сонця і втративши скріплені воском крила, загинув. Політ Ікара перен. — сміливе прагнення, не здійснене за браком знань. 2》 Мала (діаметр близько кілометра) планета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ікар — іка́р (грец. "Ικαρος) 1. У давньогрецькій міфології син Дедала, який нібито злетів на крилах з пір’я, скріпленого воском, і наблизився до Сонця, через що віск розтопився, і крила розпалися. І. впав у море і загинув. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ікар — У грец. міфології син Дедала; на зроблених батьком з пір'я, скріпленого воском, крилах, відлетів з Криту, всупереч пересторогам Дедала надмірно наблизився до Сонця, віск на крилах розтопився, І. впав у море і потонув. Універсальний словник-енциклопедія