Іуда

Вирази походять з біблійної легенди про зраду одного з дванадцяти учнів Ісуса – Іуди Іскаріота, що продав свого вчителя за тридцять срібняків іудейським первосвященикам. Попередивши, що того, кого він поцілує, треба негайно схопити, Іуда привів сторожу в Гефсіманський сад, де молився Ісус, підійшов до нього і поцілував (Матв., 26, 48-49; Марк, 14, 44; Лука, 22, 47).

У переносному значенні Іуда – зрадник, лицемір; "Іудин поцілунок" – вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду.

Джерело: Словник крилатих висловів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Іуда — Юда Словник чужослів Павло Штепа
  2. Іуда — (давньоєвр. jehūdah — нехай Бог буде прославлений), -и, ч. 1. Один з дванадцяти апостолів Ісуса Христа, який зрадив свого вчителя за 30 срібних монет. 2. перен. Зрадник. Ісус Христос був опортуністом. Тому, що серед дев'яти його учнів був Іуда. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. іуда — іу́да іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  4. іуда — (юда), -и, ч. 1》 За біблійною легендою – учень Ісуса Христа, який зрадив свого вчителя за тридцять срібляників. 2》 зневажл., лайл. Зрадник, запроданець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іуда — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Словник синонімів української мови
  6. іуда — ІУ́ДА (Ю́ДА), и, ч., зневажл., лайл. Зрадник, запроданець. Тремтіть, убивці та іуди: дихнуть народи — буря буде! (Укр.. присл.., 1955, 432); [Лановий:] Тільки тепер, коли повернувся з Тобольщини, де одбував кару, я довідався, хто був той юда... Словник української мови в 11 томах