1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Іуда

(давньоєвр. jehūdah — нехай Бог буде прославлений), -и, ч. 1. Один з дванадцяти апостолів Ісуса Христа, який зрадив свого вчителя за 30 срібних монет. 2. перен. Зрадник.

Ісус Христос

був опортуністом.

Тому, що серед дев'яти його учнів був Іуда. (Т.1, кн.2:183);

Колись Ісусом мудрий був Іуда

і став Іудою Ісус Христос. (ЧТ:75).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Іуда — Юда Словник чужослів Павло Штепа
  2. Іуда — Вирази походять з біблійної легенди про зраду одного з дванадцяти учнів Ісуса – Іуди Іскаріота, що продав свого вчителя за тридцять срібняків іудейським первосвященикам. Словник крилатих висловів
  3. іуда — іу́да іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  4. іуда — (юда), -и, ч. 1》 За біблійною легендою – учень Ісуса Христа, який зрадив свого вчителя за тридцять срібляників. 2》 зневажл., лайл. Зрадник, запроданець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іуда — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою). Словник синонімів української мови
  6. іуда — ІУ́ДА (Ю́ДА), и, ч., зневажл., лайл. Зрадник, запроданець. Тремтіть, убивці та іуди: дихнуть народи — буря буде! (Укр.. присл.., 1955, 432); [Лановий:] Тільки тепер, коли повернувся з Тобольщини, де одбував кару, я довідався, хто був той юда... Словник української мови в 11 томах