Люцифер
Люцифер (лат. — світоносець) – ангел, що повстав проти бога і був скинутий з неба. У середні віки – одно з імен сатани, володаря пекла.
Світова поезія неодноразово використовувала образ Люцифера для втілення мотивів богоборства і протесту проти деспотизму релігійних авторитетів ("Втрачений рай" Дж. Мільтона, "Каїн" Дж. Байрона, частково "Демон" М. Ю. Лєрмонтова).
У сучасній літературній мові слово набуло також значення: нечиста сила (у формі "люципер" вживається як лайка).
Джерело:
Словник крилатих висловів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люцифер — люципер, -а, ч. 1》 У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла. 2》 Біс, чорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- люцифер — див. демон Словник чужослів Павло Штепа
- люцифер — ЛЮЦИ́ФЕР, а, ч. 1. У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла. На Високому Замку засідало братство Магдалини. Підпиле панство реготало, казилося, ніхто вже нікого не слухав, Антипко ж захотів виголосити тост за Люцифера (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- люцифер — люцифе́р, люци́пер (лат. lucifer, букв. – носій світла, від lux – світло і fero – несу) в християнській міфології – сатана, володар пекла й зла. Словник іншомовних слів Мельничука