люцифер
ЛЮЦИ́ФЕР, а, ч.
1. У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла.
На Високому Замку засідало братство Магдалини. Підпиле панство реготало, казилося, ніхто вже нікого не слухав, Антипко ж захотів виголосити тост за Люцифера (Р. Іваничук).
2. Біс, чорт.
– Але в моїх жилах тече кров така, як і в твоїх. – Чорт тобі брат, а люцифер – дядько, вельможна жінко! – Я не слухатиму твоїх образ (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Люцифер — Люцифер (лат. — світоносець) – ангел, що повстав проти бога і був скинутий з неба. У середні віки – одно з імен сатани, володаря пекла. Словник крилатих висловів
- люцифер — люципер, -а, ч. 1》 У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла. 2》 Біс, чорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- люцифер — див. демон Словник чужослів Павло Штепа
- люцифер — люцифе́р, люци́пер (лат. lucifer, букв. – носій світла, від lux – світло і fero – несу) в християнській міфології – сатана, володар пекла й зла. Словник іншомовних слів Мельничука