автокефальний
Що означає слово автокефальний?
Автокефальний, тобто незалежний, дослівно в перекладі з грецької означає “сам голова”. Слово відоме з V сторіччя.
Автокефальними традиційно називають національні незалежні православні церкви, що мають своє самоврядування, свого главу. Вони об’єднуються як рівноправні у Вселенську православну церкву. Найдавніші з них, що існують і досі, – це Єрусалимська, Олександрівська, Царгородська.
Українська православна церква, прийнявши віру від Царгорода (Константинополя), фактично 700 років була автокефальною, доки Москва повністю підпорядкувала її собі.
Новий рух за відродження нашого православ’я почався 1989 року. Нині маємо автокефальну церкву на рідній землі.
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автокефальний — автокефа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- автокефальний — цер., самокерований, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкований. Словник синонімів Караванського
- автокефальний — [аўтокеифал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- автокефальний — -а, -е. Самоврядний. Автокефальна церква — православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автокефальний — АВТОКЕФА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до автокефалії. Константинополь заперечував право Москви дарувати автокефальний статус своїй дочірній церкві (з наук.-попул. літ.); На єпархіальних зібраннях, а також зборах солдатів і селян у 1917–1918 рр. Словник української мови у 20 томах
- автокефальний — Незалежний, непідлеглий, непідпорядкований, самостійний Словник синонімів Вусика
- автокефальний — АВТОКЕФА́ЛЬНИЙ, а, е: ◊ Автокефа́льна це́рква — православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв’язанні організаційних і культових питань. Шалену діяльність в цей період [1921... Словник української мови в 11 томах